?
Як зберігати спокій та дбати про психічне здоров’я у часі війни?
Чи мало з нас відчувають себе по іншому, не так як до війни. Досить часто виникає почуття провини: “Я роблю мало, я не знаю, що робити” або “Що буде далі?”, “Невизначеність вбиває мене!”, “Я би хотів щось робити, але не знаю що саме…”
У стресовій ситуації ми поводимо себе по різному: одні стають метушливими, інші волонтерами, бо постійна активність зменшує рівень напруги, дехто навпаки – загальмований та не розуміє, що робити. Хтось хоче плакати.
Виявляти емоції – цілком нормально: плакати, гніватися та бути метушливими, але скрізь є межа. Необхідно дозволяти собі проявляти свої почуття та давати простір для власних думок, але розуміємо, що інколи вони нас затягують. І якщо потрапити на такий “гачок”, до досить важко зіскочити.
Що зробити, щоб не потрапити на «гачок»?
Зрозуміти свої емоції, і що цілком нормально зараз – тривожитися, мати зміни настрою та плакати, але не залишайтеся наодинці зі своїми емоціями. Попросіть підтримки коли вона необхідна, поспілкуйтеся з друзями, рідними, коханою людиною і розкажіть про свої переживання.
Плануйте свій день. Розуміємо, що зараз важко його зробити таким самим як до війни, але спробуйте максимально наблизити.
Дозволяйте собі відпочивати! Виділяйте час на каву, розмову, читання книги або перегляд фільму. Якщо є можливість відвідати кав’ярню, то зробіть це! Це важливо для Вас і економіки нашої держави.
Фільтруйте інформацію та зробіть паузу! Слідкуйте за доказовістю джерел які читаєте та робіть перерву від телефону, не потрібно одразу все читати і завжди бути біля джерела Wi-Fi.
Не забувайте про сон! Сон – це життєво важлива частина нашого життя, яка теж повинна бути регулярною та дозованою. Не валяйтеся пів дня на ліжку або не жертвуйте сном заради роботи. Лягайте спати і прокидатися у один і той же час кожного дня.
Прогулянки! Якщо маєте можливість, то підіть прогуляйтеся, щоб дати змогу відпочити своєму мозку.
Ну і, звичайно, ніякий психолог, психіатр не знає Вас краще ніж ви самі! Прислухайтеся до себе, до своїх потреб та спробуйте їх задовольнити. Хоча б щось, що можливо на цей момент (хочете шоколадку, то з’їжте її та не думайте про калорії). Під час війни люди відчувають напругу, тривогу та депресію. Як опанувати свої страхи, знизити рівень стресу — рекомендації психологів у матеріалі Суспільного.
За словами керівниці громадської організації "Асоціація професійного розвитку практичних психологів та психотерапевтів в Україні" Руслани Мороз, наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію.
"Перш за все ми знаємо, що на наш психоемоційний стан впливають негативні новини. І якщо слідкувати за обсягом вживання цих новин, і знати вже межу за якою втрачається контроль, то треба ці новини дізнаватись в мінімальному обсязі", — каже Руслана Мороз.
За словами практикуючої психологині Тетяни Іванової, необхідно пам’ятати про психологічну гігієну.
По-перше, обов'язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційній просторі не перебувайте.
По-друге, не забуваємо про обов'язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати, намагайтеся працювати. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов'язки.
По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями.
Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє.
За словами Руслани Мороз, журналісти, поліція та ЗСУ — це група ризику.
"Журналісти і ті, хто безпосередньо перебуває на місці події в перші часи, ДСНС, наприклад, ті, хто надає медичну допомогу, хто знаходяться в екстремальних ситуаціях, більше піддаються впливу. Якщо є слабкий тип нервової системи, людина чутлива, підвищена емоційність, то потрібно обмежувати, або взагалі слідкувати, щоб якось переключатись на інші види діяльності", — говорить психологиня.
З перших днів війни, за словами Руслани Мороз, з 10:00 до 18:00 працює телефон психологічно-кризової допомоги: 096 260 15 75.
"В організації 20 людей, є ще волонтери-психологи. Ми співпрацюємо із психологами ЗСУ, і медичними, клінічними психологами в лікарнях", — говорить пані Руслана.
В Україні працюють безкоштовні лінії психологічної допомоги: Одеська обласна організація Червоного Хреста від Асоціації психологів і психотерапевтів — 0800-333-161.
Немає коментарів:
Дописати коментар