Завдання для визначення готовності дитини до школи Практичний психолог: Скакун Г.А.

 Завдання для визначення готовності дитини до школи

Індивідуальна бесіда

     Запитання до дитини: Яке твоє ім'я і прізвище? У якому місті живеш? Яка твоя домашня адреса? Як називається країна, де ми живемо?  Яке головне місто нашої країни? її столиця? Які інші міста нашої країни ти  знаєш? Чим ти найбільше любиш займатися в дитячому садку? А вдома? Чи хочеш восени піти до школи? Чому? Де тобі здається цікавіше - у школі чи в дитячому садку? Чому ти так вважаєш?

  Виявлення системності знань

     Запитати, яких дитина знає тварин; які рослини; транспортні засоби. Якщо вона назве багато об'єктів, відразу ж класифікуючи їх („Тварини бувають дикі і свійські. Дикі - це вовк, ведмідь, лисиця... Свійські тварини - корова, кінь, собака..."), - це свідчить про високий рівень системності знань. Середній рівень: об'єктів називатиметься багато, але без класифікації їх, або ж приналежність до певного класу зазначатиметься лише подеколи. Низький: дитина знає мало об'єктів і не класифікує їх без

Визначення рівня обізнаності з навколишнім

Запитання: Які свята відзначає наш народ? Які ти знаєш пори року? Де працюють люди? Хто працює в колгоспах? Що роблять? Де працюють твої тато і мама? Чим вони зайняті на роботі? Яка професія у бабусі (дідуся)?

Виявлення знань про відношення, зв'язки

Я почну називати місяці, а ти продовжуй "липень, серпень ..."; „Назви по порядку дні тижня"; „З чого випікають хліб? Звідки береться борошно? |Звідки береться зерно?"; „Яка пора року іноді може здатися схожою на іншу? Чим?"

    Тут можна визначити: 1) дитина має чіткі уявлення, вільно висловлюється; 2) має відповідні уявлення, але скупо передає їх словами; 3) уявлення одиночні, розрізнені, мова бідна.

Математичні завдання

„Хто твої сусіди за столом, коли ти їси? А на занятті? Чому вони називаються сусідами? У чисел також є сусіди. Поміркуй і скажи, які сусіди у числа 5? 7? Чому вони так називаються?"

„Як можна дістати число 4? 6? 7?"

 „Назви число, менше від 9. А тепер - більше. Як зробити число більшим або меншим?"

  Задачі

„В акваріумі було 5 рибок. До них підселили ще 3 рибки. Скільки рибок стало в акваріумі?"

„У хованки гралися 9 дітей. Спочатку пішли додому 3 дівчинки, потім 2 хлопчики. Скільки дітей лишилося грати в хованки?"  „У два кошики поклали яблука, в один - 5 яблук, у другий - 4. Що треба 1 зробити, в обох кошиках яблук було порівну?"

     „Тепер склади задачу сам"                                                                                                  

      До високого рівня можна віднести відповіді, у яких дитина складає для розв'язання задачі „числову формулу": „П'ять плюс три буде вісім. "До  п'яти додати три буде вісім"

До середнього - якщо дитина у способі розв'язання використовує складні відношення в умові задачі: « Було дев'ять дітей, а пішло п'ятеро, значить залишилось четверо дітей».

 Низький рівень - коли дитина не може виділити способу розв'язання задачі.

 Перевірка розуміння відносності деяких ознак

    1 Дорослий  і дитина сидять один навпроти одного. Дорослий  запитує,  де у дитини права рука, і пропонує гру: „ Я буду показувати і називати те, що праворуч від мене, а потім ти покажеш і розповіси, що у тебе праворуч.  (Так само - ліворуч, спереду, ззаду, вгорі). Праворуч від мене - вікно,  квіти, книжкова полиця, картина. А в тебе?"

   2 „ Якось на лужку до каченяти підійшла коза. „ Ой, яке ти маленьке", - сказала вона. Каченя відбігло від кози, аж чує - у траві жук гуде: „Ого, яке  велике каченя!" Каченя задумалося: велике воно чи маленьке? Допоможи йому відповісти на це запитання".

Виявлення передумов до навчальної діяльності

•1  „Усі тварини, які мають пір'я, дзьоб, крила і дві лапки, називаються птахами. То за якими ознаками можна впізнати птаха? Які бувають птахи? Чому гуска - птах? А качка? А курка?"

•2  Дорослий готує зразок споруди з деталей конструктора або будівельного матеріалу і пропонує дитині зробити таку саму. Тут важливо виявити: вміє вона до виконання завдання проаналізувати зразок чи починає діяти без достатнього орієнтування в ньому; чи контролює правильність виконання завдання, звертаючись у ході побудови до моделі; чи робить висновки після помилкових дій; чи порівнює наприкінці свою споруду зі зразком.

                                            Завдання в зошиті

„Напиши такі самі палички і рисочки, доки я не скажу: „Досить",   „Продовжуй малювати у рядку такі хвилі і ось такі».

Важливим показником є поведінка дошкільника під час виконання завдання і його ставлення до роботи - це встановлюється шляхом цілеспрямованих спостережень, у ході яких фіксуються: 

•-   загальний стан під час виконання завдання: дитина спокійна, зібрана; невпевнена, несмілива, скута, боязлива;

•-   ставлення до завдання: зацікавлена, зосереджена, уважна, але напружена, збуджена; неуважна, байдужа, надміру збуджена;

•-   виконання завдання: виконує негайно; після повторення; після повторення і пояснення;

•-   уважність під час роботи: дитина завжди уважна; після нагадування; неуважна;

•-   організованість, наполегливість: закінчує роботу самостійно; періодично потребує додаткового стимулювання; перериває роботу й не закінчує;

•-   самостійність: виконує роботу цілком самостійно; часом потребує допомоги; потребує постійної допомоги

•-   поведінка під час ігор з однолітками: легко контактує з дітьми, вміє організувати гру й підкорятися іншому організатору; досить легко входить у контакт, але вміє лише підкорятися; несмілива, боязлива, нелегко входить у контакт, здебільшого грається сама.