вівторок, 29 листопада 2022 р.

Година відвертої розмови з батьками Тема: "Умови успішного виховання в сім’ї: єдність вимог дорослих до дітей, атмосфера злагоди і довіри."

 

                    


Тема: Умови успішного виховання в сім’ї: єдність вимог дорослих до дітей, атмосфера злагоди і довіри.

Мета:  -  привернути увагу батьків до проблем виховання дітей;

-         спонукати замислитися дорослих над тим, якими можуть бути наслідки неуважності до дитини;

-         показати умови успішного виховання дітей, вразливість дитячих душ , важливість союзу батьків та садочка;

-         провести анкетування з батьками щодо рівня благополучного батьківства.

Обладнання: буклет рекомендацій батькам щодо виховання дітей.

Очікувані результати :

- підвищення педагогічної культури батьків, їх психолого – педагогічної компетенції в родинному вихованні;

-  попередження помилок та можливих наслідків , які можуть виникнути через  батьківську байдужість.

                                   Хід батьківського лекторію

І. Оголошення теми та завдань  лекцію.

ІІ. Мотиваційний аспект: вступне слово

Як виховувати дітей, знає кожен,

за винятком тих, у кого вони є.

Патрік О'Рурк

Сім’я – є однією з найдавніших і стійких соціальних спільностей. 

Сім’я завжди буде основою життя людини, джерелом її щастя. Батьки щасливі дітьми, діти щасливі батьками такий природний взаємозв’язок. Душевна близькість дітей і батьків – це і є багатство сім’ї. Для кожної матері, для кожного батька найбільше щастя в житті – побачити своїх дітей людьми, гідними високого звання Людини. Сім’я – могутня творча сила. Вона покликана утверджувати все добре, ніжне в людині, бути сховищем від всіх життєвих незгод. Виховання дитини – тяжка праця , але виправляти допущені помилки і перевиховувати – ще складніше. Багато батьків розуміють свої помилки надто пізно , зустрічаючи холод і байдужість своєї дорослої дитини.

 

Союз сім’ї та школи.

Роль сім'ї у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. А завдання вчителя, у співпраці з батьком і матір'ю, виховати дитину, знайти ключик до її серця. Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування її особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту.
В. Сухомлинський вважав, що сім'я - "джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави". Але з досвіду роботи, ми знаємо, що не кожна сім'я є саме таким "джерелом", не всі батьки мають певні знання про виховання дітей.
Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх на практиці.
У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, намагаються скоригувати недоліки, прорахунки у вихованні. Наша співпраця - це взаємна довіра, повага і доброзичливість.
Умови успішного виховання дітей у сім’ї
Тон сімейного життя – це наслідок дії багатьох факторів: морального рівня батьків, характеру взаємин між членами сім’ї, культури домашнього побуту, організованості сімейного колективу, його традицій тощо.
Педагогічний клімат багато в чому визначається нашою любов’ю до дітей. Як любити дітей? Багато пристрасних, переконливих слів написано з цього приводу. Про це писатимуть і наступні покоління, адже «людину ми творимо любов’ю – любов’ю батька до матері і матері до батька, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу і гідність людини». Чудові діти виростають у тих сім’ях, де батько і мати по-справжньому люблять і поважають людей. Відразу видно дитину, в якої батьки глибоко, сердечно, красиво, віддано люблять одне одного. У цієї дитини мир і спокій в душі, глибоке душевне здоров’я, щиросерда віра в добро, віра в красу людську, віра в слово, тонка чутливість до тонких засобів впливу – доброго слова і краси. Так писав про найважливіший стрижень батьківської педагогіки В.О. Сухомлинський. Любов до дітей – величезна перетворююча сила. Але вона може бути і головною причиною невдалого виховання дітей, коли до них не ставляться розумні вимоги. Таку любов ународі називають "сліпою". На жаль, у сучасних сім’ях це повторюване явище.

У сім’ях, де виховується кілька дітей, особливий мікроклімат. Діти дружні, подільчиві, товариські. Якщо росте одна дитина, її, як правило, надмірно пестять. А.С. Макаренко застерігав батьків: "Єдина дитина дуже скоро стає центром сім’ї. Піклування батька і матері, зосереджені на цій дитині, звичайно перевищують корисні норми". Щоб виховання однієї дитини в сім’ї було повноцінним, слід будувати взаємини так, щоб дитина не помічала надмірної уваги до себе, не звикала, що все найкраще тільки йому. Батьки повинні уникати непотрібних примовлянь: "Ти ж у мене один єдиний, ти ж для мене все на світі..." Зростаючи у такій атмосфері, дитина швидко усвідомлює свою виключність, і для безвільних батьків може стати тираном. Спокійна, трудова атмосфера взаємної турботи, вимогливості дозволить і в однодітній сім’ї виховати прекрасних чуйних дітей.
Важливою умовою успішного виховання дітей є авторитет батьків. Під авторитетом батьків слід розуміти вплив батька і матері на дітей, заснований на повазі і любові до батьків, до їх життєвого досвіду.
Гарна батьківська сім’я – фундамент гарної сім’ї дочки чи сина. В хороших батьків найчастіше ростуть хороші діти. Саме від батьків в першу чергу залежить, якими виростуть їх діти, яку лінію поведінки виберуть, яким змістом наповнять своє життя. Людина на своєму життєвому шляху зустрічає багато людей, які впливають на неї, передають свій життєвий досвід, погляди, звички, в той чи інший проміжок життя навіть стають її ідеалом. Часто кумирами дітей і підлітків стають герої улюблених книг, кінофільмів. Але, варто погодитись, найперші, найголовніші впливові життєві приклади – батьки.

Дитина – дзеркало батьків

Психологи та соціологи не раз задавались проблемою порівняння характерів та особливостей родинних стосунків з рівнем моральної вихованості, і неодмінно виявилось, що між першим та другим існує чіткий зв'язок. Можна навіть визначити різні групи родин і відповідно різні типи поведінки підлітків.

У родинах першої групи взаємовідносини між батьками і дітьми будуються на взаємній повазі, піклуванні одне про одного, доброзичливості. Протиріччя, що виникають у таких родинах, нетривалі і вирішуються без конфліктів. Ці родини підтримують тісний зв'язок зі школою, батьки і вчителі діють спільно. У підлітків, які виховуються в таких родинах, можна виділити наступні загальні риси характеру і поведінки: товариськість, доброзичливе ставлення до оточуючих, колективізм, повага до старших.
Друга група родин. Тут також спостерігається узгодженість родинних відносин, але, на відміну від першої групи, ставлення до виховання підлітків більш пасивне. Взаємовідношення між батьками і дітьми можна скоріше назвати співіснуванням. У таких родинах авторитет батьків невисокий. У підлітків із родин даної групи разом з певними позитивними якостями можна спостерігати і негативні: лінь, упертість, лицемірство.
Третя група родин. Найбільш характерна риса – конфлікти. У педагогічному плані такі батьки неспроможні, а діти, що виховуються в таких родинах часто відносяться до категорії «важких».
Четверта група родин. Це родини, в яких нікого не хвилює внутрішній світ дитини. Іхнє головне правило: «Щоб навчався відмінно і поводився пристойно». Стосунки між батьками і дітьми позбавлені близькості, взаєморозуміння. І результат такого виховання – повне не сприймання дитиною моральних норм своєї родини.
Отже, шановні батьки, ви маєте завжди пам’ятати, що моральне обличчя дитини – її погляди, ставлення до людей – головним чином залежать від того яким підліток баче своїх батьків удома, у родині. Дитина – це дзеркало , у якому його батьки можуть побачити самих себе.
Методи батьківського контролю і виховання
Вчені-психологи визначили чотири основні методи родинного виховання дітей:
 Авторитарний – високий рівень контролю з боку батьків, холодні стосунки. Вони віддають накази та чекають їх точного виконання, закриті для постійного спілкування з дітьми, встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише незначною мірою бути незалежними від них. Усі рішення, що стосуються дітей приймають виключно батьки. Діти, як правило, відлюдні, боязкі та похмурі, невибагливі, дратівливі. Дівчатка найчастіше залишаються пасивними і залежними. Хлопці можуть стати некерованими й агресивними.
Ø
 Ліберальний – низький рівень контролю з боку батьків,теплі стосунки,батьки слабко або зовсім не регламентують поведінку дитини ( безумовна батьківська любов), відкриті для спілкування з дітьми,але при прийнятті рішення останнє слово, як правило, залишається за підлітком. Діти схильні до неслухняності та агресивності. В присутності людей поводять себе неадекватно та імпульсивно, невибагливі до себе.В деяких випадках діти стають активними,рішучими та творчими людьми.
Ø
 Демократичний (авторитетний) – високий рівень контролю, теплі стосунки, всі в родині рівні, відповідальні, довіряють один одному, рішення приймаються батьками разом з дітьми.Батьки визнають та заохочують ріст автономії власних дітей, відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки. Допускають зміну своїх вимог в розумних межах. Діти дуже добре адаптовані: впевнені в собі, у них розвинений самоконтроль і соціальні навички.
Ø
Вони добре вчаться в школі та мають високу самооцінку.
 Автономний -кожен сам по собі, батьки не встановлюють для дітей ніяких обмежень. Байдужі до власних дітей.Закриті для спілкування через те, щообтяжені власними проблемами. Інколи байдужість поєднується з ворожістю. Діти часто проявляють свої руйнівні імпульси.Схильні до асоціальноїповедінки. В спілкувані часто виявляють агресивність.
Найкращий для взаєморозуміння між батьками та підліткамиє демократичний (авторитетний) метод виховання.Його можна вважати так званою «золотою серединою» між двома крайностями – авторитарним та ліберальним стилями. Цей стиль у найбільшій мірі сприяє формуванню у дитини самостійності, активності, ініціативи і соціальної відповідальності. Поведінка підлітка спрямовується у цьому випадку послідовно і разом із цим раціонально і вільно:
Батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог і заохочують підлітка до їх обговорення;
Батьківська влада застосовується лише у випадку необхідності;
Батьки цінують в дитині як слухняність, так і незалежність;
Батьки встановлюють правила і наполягають на їхньому дотриманні, але не вважають себе за непогрішимих осіб;
Батьки прислухаються до думки дитини, але не діють лише за її бажанням.
Демократичний стиль виховання найбільш позитивно впливає на підлітків. Батьки в таких родинах користуються владою, але виявляють своє піклування і дають добрі поради. Звичайною мірою дисциплінарного впливу є розмова з підлітком. У результаті в родині встановлюється атмосфера довіри, поваги і тепла. У дітей виховується самостійність, здатність у будь-якій ситуації приймати правильне рішення, товариськість і комунікабельність у відношенні з оточуючими.

ІІІ) Проведення анкетування з батьками

Анкета «Батьки і діти»

1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?

Ні – 0

Намагаюся взнати  - 3

Так -  5

2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми?

У дитини проблем не буває – 0

Навряд чи – 3

Думаю, що так -  5

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?

Нічого – 0

Подібний до мого – 3

Знаю і зважаю на нього - 5

4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?

Не маю часу  - 0

Думаю, що так -  3

Вважаю, що це дуже важливо -  5

5. Музика, образотворче мистецтво, художня література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?

 Це марнування часу – 0

 Не знаю – 3

 Здається, так  - 5

6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

 Цього не може бути  - 0

 Не знаю  - 3

 Можливо  - 5

7. приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

Так  - 0

Не замислююся над цим  - 3

Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи  - 5

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину?

Люблю відпочивати на самоті  - 0

Не знаю  - 3

Обов’язково, якщо це було б можливо -  5

9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?

Так  - 0

Дивлячись за що -  3

Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей  - 5

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?

Гадаю, що ні – 0

Безперечно  - 3

Гадаю, що моя думка має для неї вагу – 5

Підрахуємо бали

0 – 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.

21 – 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу.

36 – 50. Гарні стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності.

 

  Тест «Чи хороші ви батьки»

Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга запереченню «ні», третя означає «іноді».

1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2)

2. Треба чи ні давати дітям гроші на «кишенькові витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2)

3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4,0,3)

4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2)

5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)

6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2)

7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0,0)

8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з прия­телями вашої дитини? (4, 0, 2)

9. Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її покарали? (5,0,3)

10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4, 0, І)

11. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1)

12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5,0,0)

Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме

50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро.

35—45 — ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею.

ЗО—34 — взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш авторитет перед дитиною.

25—29 — на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто.

20—24 — ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися.

19 та менше — маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій дитині.

 

ІV. Підсумок

   Отже, за словами Л.Немоловської : « Дитинство , дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїм уявленням про добро і зло, про гарне і погане, у них свої критерії краси, у них, навіть, свій вимір часу: у дитинстві і день здається роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ в цей казковий палац на ім’я «Дитинство», Ви повинні перевтілитись, стати,певним чином, дитиною – і тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра влада над дитиною – людиною».

Немає коментарів:

Дописати коментар